Антибіотики і хвороба Паркінсона – чи є зв’язок?

Вчені виявили зв’язок між вживанням пероральних антибіотиків та ризиком хвороби Паркінсона. Вони припускають, що він може бути пов’язаний із впливом ліків на мікроби кишечника.

Результати нового  дослідження, проведеного вченими університету Гельсінської лікарні у Фінляндії, з’явилися в недавньому номері журналу Movement Disorders Journal (видання присвячено розладам руху). Воно пов’язує деякі антибіотики з підвищеним ризиком хвороби Паркінсона.

Отримані дані також свідчать про те, що між впливом антибіотиків та появою будь-яких симптомів хвороби Паркінсона може пройти до 15 років.

Найсильніший взаємозвязок було виявлено щодо групп макролідів та лінкозамідів. Лікарі призначають пероральні дози цих поширених антибіотиків для боротьби з цілим рядом мікробних інфекцій.

Це відкриття слідує за попередніми дослідженнями, які виявили, що в пацієнтів з хворобою Паркінсона часто змінювалась мікрофлора кишечника з незрозумілих причин. Крім того, зміни часто передували прояву симптомів Паркінсона. Ті попередні дослідження виявили, що зміни в кишечнику, характерні для хвороби Паркінсона, можуть відбутися за 2 десятиліття до встановлення діагнозу.

Люди з кишковими захворюваннями, такими як синдром роздратованого кишечника, запори та запальні захворювання кишечника, мають більш високий ризик хвороби Паркінсона.

“Зв’язок між впливом антибіотиків та хворобою Паркінсона відповідає сучасній думці, що у значної частки пацієнтів патологія Паркінсона може зароджуватися в кишечнику за роки до появи типових моторних симптомів Паркінсона”, – стверджує головний автор дослідження доктор Філіп Шеперджанс, невролог університетської лікарні Гельсінкі.

“Це відкриття також може мати наслідки для практики призначення антибіотиків у майбутньому”, – додає він.

Хвороба Паркінсона і кишечник

Паркінсон – це стан, який вбиває нейрони, що виробляють нейромедіатор дофамін, передусім в чорній субстанції. Ця частина мозку контролює рух, а її пошкодження викликає такі загальні симптоми, як скутість, тремтіння та проблеми з рівновагою.Люди з хворобою Паркінсона можуть також страждати на інші симптоми, такі як депресія, зміна настрою, порушення сну, проблеми зі шкірою, запори та труднощі з сечовипусканням.

Симптоми Паркінсона зазвичай розвиваються роками і можуть прогресувати по-різному у різних людей.

За даними Фонду Паркінсона, близько 10 мільйонів людей мають хворобу Паркінсона у всьому світі. У Сполучених Штатах медичні працівники діагностують його приблизно у 60 000 людей щороку.

Все більше і більше досліджень виявляють зв’язки між змінами мікробіому кишечника та станами мозку, такими як розсіяний склероз, аутизм, шизофренія, депресія та хвороба Паркінсона. Однак все ще багато дискусій щодо того, чи дійсно подібні зміни викликають ці стани, чи просто їх супроводжують.

Перше дослідження звязку між прийомом антибіотиків та хворобою Паркінсона

У своєму дослідницькому документі доктор Шеперджанс та його колеги відзначають, що

 до їх нового дослідження ніхто фактично не вивчав, чи існує прямий зв’язок між впливом антибіотиків та ризиком хвороби Паркінсона.

Отже, щоб вирішити цю прогалину, вони провели дослідження контрольного випадку, використовуючи загальнодержавні медичні дані з Фінляндії.

З національних реєстрів команда визначила людей, які отримали діагноз хвороби Паркінсона протягом 1998–2014 років. Вони також використовували національні бази даних для обстеження індивідуальних закупівель пероральних антибіотиків протягом 1993–2014 років.

Потім вони застосували статистичні методи до цих даних для пошуку зв’язку між попереднім пероральним впливом антибіотиків та хворобою Паркінсона.

Аналіз порівняв призначення антибіотиків у 13 976 осіб, які згодом отримали діагноз хвороби Паркінсона, з 40 697 особами тієї ж статі, віку та місця проживання, що не зіштовхнулись у майбутньому із цією проблемою.

Команда також класифікувала вплив антибіотиків за дозуванням, хімічним складом, механізмом дії та антимікробним діапазоном. Результати свідчать про те, що вплив макролідів та лінкозамідів мав найсильніші зв’язки з ризиком хвороби Паркінсона. Отримані висновки, кажуть вчені, потребують подальших досліджень.

Якщо майбутні дослідження прийдуть до тих же висновків, підвищена сприйнятливість до хвороби Паркінсона може приєднатися до переліку потенційних небезпек, які лікарям потрібно буде враховувати при призначенні антибіотиків.

Джерело: //www.medicalnewstoday.com/articles/327132.php#5

© Марина Шелест

Будьте першим, щоб коментувати на "Антибіотики і хвороба Паркінсона – чи є зв’язок?"

Залишити коментар

Войти с помощью: 

Вашу адресу електронної пошти не буде опублікований.


*