З Росії без любові

Олександр Лукашенко та Володимир Путін не зуміли зробити подарунок до 20-річчя підписання договору про утворення Союзної держави. Їхні 5-годинні переговори в Сочі завершилися хіба що домовленістю зустрітися знову 20 грудня, яка виглядає вигідною і для Мінська, і для Москви.

Показово, що переговори у Сочі проходили на фоні акції протесту у Мінську, яка цього разу відбулася без протидії з боку силовиків. Апарат примусу Лукашенка достатньо потужний та неодноразово перевірений у боротьбі з опозицією, тому цього разу спокій правоохоронців та спецслужб у відповідь на дії тисячі небайдужих громадян РБ виявився доволі промовистим. Білоруський президент вирішив використати протести співгромадян як фактор підтримки і досягнув у цьому певного успіху.

Проте не варто переоцінювати нинішній успіх Лукашенка. Білорусь суттєво залежить від співпраці з Росією у сфері економіки, зокрема, постачання енергоресурсів за спільними для двох держав низькими цінами, а лагідна білорусизація, яка розпочалася не так давно, ще не встигла дати потужного результату. Можливості РФ впливати на ситуацію у Білорусі були показово продемонстровані під час роботи послом Росії у Мінську Михайла Бабича, коли дипломат з повітряно-десантним бекграундом нагадував своєю поведінкою гауляйтера, а не представника іншої держави. І Росія не залишила спроб довести привабливість власного інтеграційного проекту, яка відчутна не лише у економічному, але і військово-стратегічному аспекті.

Чи відбудеться 20 грудня інтеграційний прорив у відносинах Росії та Білорусі? Більш вірогідним виглядає ухвалення рішення, яке тимчасово задовольнить і Путіна, і Лукашенка, особливо у контексті вимоги рівного ставлення, яка прозвучала з уст білоруського президента під час переговорів у Сочі. Кремль поки що ставить на збереження правил зовнішньополітичної пристойності у відносинах з Білоруссю, можливо, з тієї причини, що володіє значним масивом знань про стан справ всередині Волошкової республіки. У Москві відчувають, що на різкий розрив відносин з Росією Лукашенко не піде, тому будуть чекати для демонстрації власних політичних м’язів наступного року, коли у Білорусі мають пройти чергові президентські вибори – хороший привід поговорити про рівні можливості.

© Євген Магда

Будьте першим, щоб коментувати на "З Росії без любові"

Залишити коментар

Войти с помощью: 

Вашу адресу електронної пошти не буде опублікований.


*