газова директива ЄСгазова директива ЄС

Геополітичний альянс Росії та Німеччини, на жаль, стає все більш очевидним. Великий бізнес та правляча коаліція економічного лідера Європи хочуть отримувати з Росії енергетичні ресурси напряму, і не бачать перепон на цьому шляху.

Сьогодні, 7 листопада, Бундестаг Німеччини має розглянути газову директиву ЄС, до якої, як повідомляє авторитетне видання Bild, федеральний уряд ФРН пропонує внести правки. Вони будуть стосуватися газопроводу NordStream2, будівництво якого триває. Нові вимоги ЄС передбачають резервування 50% транзитної спроможності газопроводів, які будують країни, що не є членами ЄС, для незалежних компаній. На практиці це може означати зменшення пропускної спроможності омріяної в Німеччині труби, адже монополія на транзит газу належить саме «Газпрому».

Вчора, 6 листопада, керівник «Газпрому» Олексій Міллер зустрівся у «олівці» енергетичної монополії на вулиці Намьоткіна з уповноваженим федерального уряду Німеччини з питань транзиту Україною Георгом Графом Вальдерзеє. Улюблений газовик Путіна ультимативним тоном викотив чергову порцію вимог до України: відмова від обопільних претензій (читай – від рішення Стокгольмського арбітражу на користь «Нафтогазу України»), скасування «дискримінаційних рішень» Антимонопольного комітету України щодо російської енергетичної монополії, визначення обсягів прямої закупівлі в Росії газу. Міллер також повідомив про готовність продовжити транзитний контракт, якщо Україні буде потрібен час на створення незалежного оператора транзиту газу. Про зобов’язання «Газпрому», можливо, за столом переговорів йшлося, проте у інформаційному повідомлені про це не згадується.

На жаль, маневри Москви та Берліна стають все більш зрозумілими, як і заявлене прагнення Путіна включити питання транзиту газу до порядку денного зустрічі у Нормандському форматі. До речі, все більше здається, що цей порядок формується виключно у Кремлі, Україна виконує забаганки Москви, а Німеччина та Франція відіграють роль статистів. Скажу прямо – ситуація для України небезпечна, вона потребує політичної волі керівництва країни, яке спирається на підтримку громадськості. Чи маємо ми їх зараз? Відповідь, на жаль, є очевидною, як і наполеглива рекомендація Володимиру Зеленському відділяти мух від котлет, а газові питання – від проблематики врегулювання конфлікту на Донбасі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *